Історія України

Україножер Ленін і голод 1921-1923 років

Після Петра 1,Меншикова,Катерини 2 Ленін найбільш жорстокий з московських україножерів.На зразок своїх коронованих попередників,садистично нищив Україну."Україна мусить бути без українців",- цього старого лозунга московських царів ретельно додержувався Ленін.
Ленін,будучи добрим майстром політичного крутійства ,зумів разом із своїми однодумцями зробити так,щоб зовнішній світ знав усе про поволзький голод і не знав нічого про голод український.Його ретельно замовчували,щоб виправдати вивезення українського хліба.Пізніше виникла легенда,нібито голод у Поволжі розпочався набагато раніше,ніж у південних губерніях України.Як і кожний міф радянської історіографії,ця легенда мала політичні корені.У 1919-1921 роках українське село було охоплене могутнім анти більшовицьким повстанським рухом,який Ленін називав "куркульським бандитизмом".Цей рух послаблював диктатуру партії,й московське керівництво РКП(б) небезпідставно вважало,що голод впорається з українськими повстанцями краще,ніж каральні експедиції.
"З України- надзвичайно сумні вісті.Там голод,-а збіжжя забирають на північ.Офіціальні представники Совітської України нічого не роблять,щоб організувати поміч Україні,- мабуть,щоб не відтягувати акції запомогової від Росії,котру комуністи передусім хочуть урятувати як свою головну базу.Злочинна проба повстання....не тільки викликала хвилю обопільного терору,але й зробила комуністів ще більш підозріливими і упередженими проти усіх українців без ріжниці;можливо,що вони просто стали дивитись на Україну,як на колонію,котру не знати чи вдасться взяти до рук твердо,-отже,треба використати для певнішої бази-Великоросії",-писав М.Грушевський 8 лютого 1922 року до В.Кузіва.
Наприкінці березня 1922 року М.Грушевський знову написав В.Кузіву тривожного листа:
"....Поруч усяких матеріальних клопотів невимовно тяжкі вісті з України,принесені чоловіком совітським(хоч не комуністом,але їх вірним прихильником).Признав він,що голод на Україні дійсно був замовчаний(мовляв,інакше не можна було,щоб не відтягати уваги світу від Поволжя),що 1/3 України в тяжкім голоді,спустіла і мусить колонізуватись наново,лиш,значить,більшовиками,російською комуністичною партією....Се пишу по всій щирості,бо дуже тяжко на душі,а прилучати свій голос до реакційного концерту не личить мені".
Отже,не посуха і не врожай у Південній Україні були причиною голоду 1921-1923 років.Голод-наслідок колоніальної політики московського уряду,який і в найтяжчий час вивозив з України збіжжя та інші харчові продукти до Росії й на Захід-лицемірно прикриваючись гаслами щодо "пролетарської солідарності","дружби народів-братів" та "історичної спільності".Не більшовики,ясна річ,викликали посуху (вона була і в Поволжі),але саме вони привели Україну до страшного голоду,-щоб зламати сили опору і змінити власний режим.Цей голодомор - "щаслива" знахідка російського Центру,своєрідна "модель" для трагедії 1932-1933 років.